Новини про європейську газову кризу не вщухають другий тиждень поспіль. І вже цими днями Кремль вирішив завдати прикрити газовий вентиль Молдові. Як стало відомо, наразі зірвано переговори між Москвою та Кишиневом щодо нового газового контракту, і Молдова вперше у своїй незалежній історії закупила газ не в Росії: польський оператор “PGNiG” поставить пробний 1 мільйон кубометрів газу.

Це, звичайно, абсолютно мізерне постачання, адже дефіцит споживання Молдови – 16 млн. кубометрів на день, і цього мільйона вистачить буквально на кілька годин. Проте, своїм ультимативним припиненням поставок до Молдови “Газпром” сам ставить себе в глухий кут.

Справа в тому, що газовий борг Молдови, про який всі говорять, і через який Росія нібито перекрила газовий вентиль, ділиться на дві частини:

 – борг невизнаного проКремлівського «Придністров’я» ($7,5 мільярдів);

 – борг офіційного Кишинева ($ 700 мільйонів).

Борг «Придністров’я» існує досить давно і з ним все зрозуміло: невизнана республіка не платить за російський газ з 2009 року, рахунки за нього Росія виставляє офіційному Кишиневу, який у свою чергу, борг теж не визнає, про що неодноразово заявляла не лише обрана Президентом в 2020 році Майя Санду, а й попередній проросійський президент Ігор Додон. Ці гроші “Газпрому” вкрай важко стягнути, і він це розуміє.

Вся проблема в тих самих $700 мільйонах, які нібито винен Кишинів. За 4 роки перебування при владі проросійського Ігоря Додона про цей борг ніхто не згадував. Росія як ні в чому не бувало продовжувала постачання, а Молдова справно платила.

І ось перед першим опалювальним сезоном для проевропейської Майї Санду Росія в ультимативній формі вимагає погашення боргу в $700 млн.

Найцікавіше, що походження цих $700 мільйонів украй каламутне. Експерти виключають побутову заборгованість громадян, адже Молдова – вкрай залежна від російського газу держава, а тому платіжна дисципліна громадянами там дуже висока.

А 40% боргу складає пеня, а якщо подивитися на її структуру, то 89% припадає на 2011-15 роки, коли при владі був колишній президент Микола Тимофті, який відкрито виступав проти євроінтеграції. Ця ситуація нібито натякає: своїм ставленикам ми все прощаємо, а от прихильники євроінтеграції платіть негайно.

Кремль може скільки завгодно стверджувати, що не використовує енергетичні ресурси для політичного тиску, однак цей приклад – це класичний шантаж і спроба змусити чинну владу розплачуватися за обраний проєвропейський політичний курс.

Вишенька на тортику: 50% акцій кампанії “Молдова Газ”, на яку записано борг, належить російському “Газпрому”. Цікаво вийде коли “Газпром” намагається вибити борги з майже власної кампанії.